Українська культура тримається на ентузіастах і сподвижниках, які самотужки несуть її в світ – житомирська пропозиціонерка Олена Юрчук

Професор і завідувач кафедри української та зарубіжної літератури, доктор філологічних наук, доцент, а також депутатка Житомирської міської ради від ПП «Пропозиція» Олена Юрчук розповіла про власне бачення подальшого розвитку української культури і популяризації її у світі.

Пропозиціонерка вважає, що українська культура тримається на ентузіастах і сподвижниках. І згадала літератора Степана Процюка, який усупереч обставинам не тільки пише романи, позначені намаганням осмислити український колоніальний травматичний досвід, а й започаткував YouTube канал, на якому популяризує українську класику. Але чи є допомога держави в таких проєктах? Ні. І це прикро, зазначила Олена Юрчук:

«Нація, яка не тримається своєї мови, не знає своєї культури, приречена. Зрозуміло, що кожний має почати із себе: говорити українською, читати українське й українською, але в цьому контексті має бути ще й послідовна національно орієнтована політика держави, ґрунтом для якої є питомо культурний та національний політичний істеблішмент».

А відповідний культурний пласт у країни є. Чого лише вартує українська література, яка від початку своєї історії до сьогодення є частиною світової. Знаковою в цьому контексті є постать Лариси Косач, драматургія та проза якої не тільки ознаменували новий модерністський виток розвитку вітчизняного мистецтва слова, а й збагатили європейський модернізм, зазначила заступниця голови постійної комісії із соціально-гуманітарних питань Житомирської міськради Олена Юрчук:

«Імпонує той факт, що сучасна українська література нарешті дозволила собі бути розважальною й збагатилася низкою жанрів, що ще нещодавно залишалися на маргінесах: антиутопією (Ярослав Мельник, Юрій Щербак, Тарас Антипович); техно/психотрилером (Макс Кідрук); езотеричним романом (Галина Пагутяк), трилером у стилі нуар (Ілларіон Павлюк). Чи відомі українські сучасні письменники за кордоном? Звісно. Про це свідчать переклади іноземними мовами творів Оксани Забужко, Марії Матіос, Юрія Андруховича, Сергія Жадна та багатьох інших. Певно, ілюстрацією-підтвердженням презентативності української літератури у світовому контексті є постать Ярослава Мельника, антиутопії якого не тільки перекладають – вони викликають навколо себе потужний критичний дискурс. З останнього – його роман «Маша або Постфашизм» у 2020 році був виданий престижним французьким видавництвом, й одразу з’явилася низка рецензій у провідних французьких часописах. І таких прикладів щодо інших українських митців можна знайти безліч», – з оптимізмом резюмувала представниця партії «Пропозиція».

Приєднуйтеся до нашого телеграм-каналу, щоб бути в курсі найважливіших новин: t.me/proposicia